Волонтер Андрій Козар: "Волонтери мають працювати оперативно"

Волонтери фонду «Добра справа» - це завжди цікаві люди, з не менш цікавими історіями життя та волонтерства. Серед них - Андрій Козар.

До війни чоловік займався будівництвом, був менеджером проєкту 2-х будівельних об'єктів у Дніпрі. Після 24 лютого його два друга пішли у військкомат. Тоді й почалося волонтерство Андрія. Хлопцям потрібні були бронежилети, тепловізори, автомобілі.

«Перший збір тривав півтора місяця. І коли зібране завезли до військових, то виявилося, що у них це все вже є. Тому, стало зрозуміло, що необхідно збирати швидше й оперативніше», - розповідає чоловік.

Далі почали збирати гроші на автівки. Першою покупкою автомобіля була старенька «Нива» за 45 тисяч гривень. А от купували в селі у дідуся. Коли продавець зрозумів для кого це, то хотів віддати 5 тисяч назад на пальне.

Пізніше, іншому другу знадобився транспорт для оперативного пересування, адже служив у протитанкових військах. Друзі підказали, як приганяти авто, не розмитнюючи, для військових.

Найперше авто складно було привезти. Його довго шукали на сайтах. Потім друзі з-за кордону придбали його. Пізніше Андрій провів дві доби без сну, аби перевезти авто в Україну: черга була у 18 кілометрів.

Спочатку забирав авто з Німеччини завантажував гуманітарною допомогою та посилками від українців для українців та віз у Дніпро безоплатно, так як Work.ua повністю фінансували проект авто на нуль. Потім знаходив перевізників з Луцька і переганяв у Дніпро військовим. Саме тоді й познайомився з фондом «Добра справа». Чоловік шукав, де можна завантажитися, щоб не їхати до військових «порожняком». Спільно з фондом вдалося передати військовослужбовцям пакунки з їжею, одягом, засобами гігієни, тощо.

Під час свого волонтерства Андрій доставив для військових 71 автомобіль. Вдалося налагодити усі контакти напряму в придбанні необхідного устаткування. Крім цього, були потреби в оснащенні, амуніції.

«Запам'ятався бінокль, видимість якого 12 кілометрів. В пошуках дійсно професійного обладнання почав вивчати технічні характеристики та ціни. Придбаний за допомогою працівників сайту пошуку роботи, за перший день роботи на ньому «відпрацювали» 8 ворожих танків», - розповіли друзі-військові Андрія.

Чоловік займався волонтерством і у своєму рідному місті Дніпро. Разом із сусідами обладнали у своєму будинку бомбосховище. Будинок старий, 1946 року. Це будівля адмінприміщення в'язниці. Під нею було передбачене бомбосховище, але його необхідно було очистити від сміття. Тут зробили санвузол, провели воду, розчистили запасний вхід, відремонтували вентилятцію Зробили запаси їжі та води.

Нещодавно Андрій Козар отримав від командування 93 ОМБр «Холодний Яр» почесну нагороду - медаль «За волонтерську діяльність» за свою плідну роботу.

«Були моменти, коли хотів покинути волонтерство, повернутися до роботи. Обидва рази, коли про це думав - у той час потрапляв в ДТП. Тому, бачу у цьому знак зверху і продовжую працювати», - ділиться волонтер.

У Андрія Козара багато планів з якими поділився: з колегами запроєктували сучасну казарму та першу безпечну школу.

А планувати, значить вірити у своє майбутнє і воно обов'язково буде мирним!