“Хтось допомагає військовим, а комусь потрібно дбати про дітей”, - волонтер Михайло Озеруга

«Діти, є діти. У них повинно бути дитинство і для них необхідно організовувати відпочинок. Хтось допомагає військовим, а комусь потрібно дбати про дітей. Це треба робити!» - каже Михайло Озеруга.

Чоловік родом з Волині, але більшу частину  свого життя прожив у США. Та він не забуває свою малу батьківщину й протягом 28 років щороку приїжджає, аби допомогти землякам.

Допомагав дітям, вдовам, тяжкохворим, сиротам. Будував з однодумцями дитячі табори і сиротинці. Ніс Боже слово в українські жіночі колонії, наркологічні центри, дитячі будинки. Михайло розповідає, що сам виріс у багатодітній сімʼї і були люди, які їм допомагали і підтримували.

«Щоб зібрати гроші для допомоги Україні записував диски і продавав. Випустив 37 альбомів. Нині цей заробіток не актуальний, бо все можна знайти в Інтернеті, - бідкається благодійник, - охочих допомогти меншає, а тим кому треба допомогти - більшає. Люди вичерпали свої запаси і бачу, втомилися від війни. Тому, гроші не прошу у чужих людей. Підтримує мене і фінансує рідня».

З початку заснування співпрацює, а тепер є волонтером, благодійного фонду «Добра справа». Ще до війни, разом з родиною купував намети, батути, гірки для дитячого відпочинку на Волині. Також, допомагав рівненським дітям.

У 2014 році опікувався дітьми з окупованих росіянами Донецької і Луганської областей. У більшості випадків допомагає адресно і працює з тими, кому довіряє. Бо просять багато хто. У куди й для кого - невідомо.

Михайло Озеруга зупинятися не збирається. Особливо у такий важкий для України час: коли все більше дітей і дорослих страждає від російської агресії.

«Якщо Бог дозволить життя на землі, то будемо підтримувати і далі. Не можна зупинятися через недобросовісних людей, адже страждають ті, кому справді важко».